Медійний образ  − це важливий компонент реклами кожного міста. Однак, чомусь багато людей вважає, що важливіше те, яким їх місто бачать приїжджі, ніж відношення до нього самих містян. Це принципово невірно.

Нажаль, «характерним» для нашого міста є систематичний вандалізм. Ми чуємо про нього майже щодня. Інколи такі новини викликають обурення, інколи подив, але найчастіше л,юди ставляться до них як вже до чогось звичного, приправляючи фразами на кшталт «ну це ж Миколаїв, нічого дивного». Це дуже зручна позиція, тому що людина ніби заявляє, що ніхто не в силах нічого змінити, а така маргінальна поведінка − це в цілому вже норма.

Щоб дізнатись, як побороти подібне явище, потрібно спочатку зрозуміти, чому воно з’являється. Вандалізмом називають певні дії людини, результатом яких є осквернення, руйнування або псування чужого майна. Деякі психологи стверджують, що така поведінка пояснюється внутрішньою тягою людини до руйнування суспільної, державної або приватної власності. Наприклад, псування ліфтів, стін будинків, руйнування пам’ятників, псування міського транспорту (особливо в нас популярно), та взагалі громадських місць (наприклад, зупинок транспорту). Останнє в нас відбувається на систематичній основі. Наприклад, в листопаді минулого року в результаті вандалізму в Миколаєві були пошкоджені дві зупинки громадського транспорту по вул. Кузнецький і по вул. Крилова. Трохи раніше, 10 серпня, невідомі пошкодили зупинку для громадського транспорту по вулиці 10-я Слобідська. І так постійно. Варто зауважити, що кожна з таких зупинок і благоустрій територій навколо них обходиться місту майже в 300 тис. грн.

Частим явищем є також вандалізм на кладовищах та могилах. Лише  за перший місяць 2020 року на одному з кладовищ Миколаєва вандалами було зруйновано більш ніж 20 пам’ятників та надгробків.

Найчастіше виявляють такі прямі чинники, що спонукають людей до вандалізму:

Частіше за все вандалізмом займаються нестримані, інфантильні та імпульсивні люди. Однак, деякі вчиняють вандалізм навіть не розуміючи, що він таким являється. Наприклад, нещодавнє псування декоративної ялинки біля ресторану «Чичилаки». Невідома жінка, просто прогулюючись містом, в один момент вирішила нарвати собі «букет» ялинкових гілок і без будь-яких докорів сумління зіпсувала дерево, повністю обірвавши всі гілки на половині ялинки.

На мою думку, таке елементарне нерозуміння речей виникає через незнання людей своєї відповідальності перед містом та перед іншими людьми. Щоб дати людям це усвідомлення, потрібна жорстка система штрафів та відпрацювань. Однак штрафи потрібні йти не до якогось гіпотетичного «міського бюджету». З людей мають стягатися кошти для ремонту саме того чи іншого зруйнованого об’єкту. Більш того, винна людина має бути примусово долучена до реконструкції та ремонтування об’єкту, та до подальших робіт для покращення облаштування міста, якщо вона вчинила вандалізм цілеспрямовано та усвідомлено. Лише подібними жорсткими правилами можна змусити людей цінувати власність міста, свої кошти, сили та час. І після появи «рефлексу» у певної категорії людей, можна почати очікувати, що вони свідомо перестануть вдаватися до вандалізму і без штрафів та адміністративної відповідальності.

Автор: Юлія Постна