1 сезон

2 сезон

3 сезон

Комедія без клоунів і трагедія без злодіїв

Повнометражний фільм
Жанр: трагікомедія, драма, трилер
Виробництво: Південна Корея
Режисер: Пон Джун Хо
Рік випуску: 2019

«Паразити» – сюрреалістична трагікомедія режисера Пон Джун Хо. Драма увійшла в історію церемонії «Оскар», ставши першою кінокартиною іноземною мовою, яка виграла премію «Найкращий фільм». Кінострічку також було відзначено як «Найкращий іноземний фільм» та «Найкращий оригінальний сценарій», а Пон Джун Хо забрав нагороду як «Найкращий режисер».
Уперше фільм «Паразити» був представлений публіці на 72-му Каннському кінофестивалі, де отримав головну нагороду – «Золоту пальмову гілку». Втім для глядачів це не стало несподіванкою, адже до цієї роботи, південнокорейський режисер був вже відомий завдяки таким кінокартинам, як «Спогади про вбивство», «Мати», «Сніговий пірс», «Господар» та інші. За даними, які оприлюднив журнал Screen, трагікомедію визнали найкращою серед усіх представлених робіт. Особливу прихильність й підтримку кінокартина отримала від молодого покоління. Після перемоги на Каннському кінофестивалі онлайн фанати вивели хештег «#Bonghive» з метою ознайомити якомога більше людей з роботою Пон Джун Хо. Спостерігаючи за хвилею постів в соцмережах та виходячи із позитивних відгуків у Каннах, було вирішено випустити фільм в кінопрокат. В Україні прем’єра відбулась 1 січня 2019 року.
Кінокартина Джун Хо фокусується на класовому розриві між різними верствами суспільства. Така собі боротьба, яка показує різницю між духовними та моральними цінностями багатих та бідних. Паразити, про яких і йде мова в кінострічці, належать до нижчого класу. Це родина Кім: батько, мати та двоє дітей. Старший син Кім Кі У – дорослий розумний юнак, який непогано володіє англійською, його сестра, Кі Чжон, – геній фотошопа. Проте, не зважаючи на гарні здібності дітей, сім’я живе в підвалі і заробляє на життя тим, що збирає коробки для місцевої піцерії.

Усе починається з того, коли Кі У пропонують влаштуватися репетитором англійської в сім’ю багатіїв. Недовго вагаючись хлопець погоджується і за допомогою сестри швидко робить фальшиві документи про освіту. У свій перший день він справляє гарне враження на дружину бізнесмена, і та скаржиться йому на дивну поведінку свого сина. У цей момент на думку Кі У спадає чудова думка – і в будинку з’являється викладач арт-терапії Джессіка (Кі Чжон). Тепер залишилось позбавитись покоївки та шофера, щоб влаштувати на їхні місця батька та мати.
Фільм досить специфічний. У ньому важко говорити про те, хто насправді є злодієм, а хто жертвою. Ми не будемо заперечувати, що бідна сім’я Кім зовсім не негідники і злочинці. Однак, якщо дивитись на сувору правду, вони лише намагаються знайти собі роботу. Роблять все можливе, щоб вижити. Якщо тут і є злодій, то це державний устрій, який змушує людей впадати у відчай. Режисер майстерно працює на контрастах, коли показує нам два такі різні і максимально далекі один від одного класи. Бідні – люди, які не зважаючи на своє матеріальне становище достатньо розумні, і саме за допомогою свого розуму намагаються досягти хоч якогось статусу в суспільстві. Багаті – люди, які звикли постійно орієнтуватись на свій матеріальний стан. Їм не має діла до нижчого класу. Здається, ненавидіти їх нема за що, однак вони відчувають запах бідності, і вже не вважають таких людей рівними собі.
Як жити у світі, де 1% найбагатших жителів Землі накопичили майже стільки ж багатств, скільки решта 99 % людства? Про це й розповість вам кінокартина Пон Джун Хо мовою сатири, комедії, жаху та соціальної драми. Фільм допоможе вам зрозуміти прагнення найбідніших та страхи найбагатших. Адже це комедія без клоунів і трагедія без злодіїв.

Олександра Бережна

Оставьте комментарий