1 сезон

2 сезон

3 сезон

Ч/б та колір у фотожурналістиці

Мабуть, більшість людей, які хоча б раз у своєму житті фотографували, стикалися з ситуацією, коли стоїть вибір: а чи залишити фото у кольорі, чи зробити його чорно-білим? Те ж саме питання постає й у фотожурналістів, які тільки-но розпочинають свою професійну діяльність. Але на відміну від звичайних користувачів, які розміщують фотографії на своїх сторінках у соцмережах (або ж друкують їх для сімейного альбому), фотожурналісти мають справу із ЗМІ. Тому підходити до питання «що ж обрати: ч/б чи колір?» доводиться трохи з іншого ракурсу.

Що залежить від видання

Майже повністю протягом ХХ століття в друкованих ЗМІ читачі бачили лише чорно-білі фотографії. Навіть зараз знайти на сторінках газет чорно-білі фото – не рідкість, оскільки друкувати у ч/б виходить десь у півтора раза дешевше, аніж витрачати кошти на повнокольоровий друк. Так, наприклад, якщо брати вартість двостороннього друку чотирьох сторінок у форматі А3 (восьми А4), один колір обійдеться в середньому у 5100-5400 гривень, у той час як повнокольоровий за наклад 10 тисяч примірників коштуватиме 7300-7900 грн. Тому з огляду на це все ще існують газети, які роблять вибір на користь одного кольору. І незалежно від бажань та бачення фотожурналіста в таких засобах масової інформації фото постають перед читачами у своїй чорно-білій подобі.

Однак не всі друковані видання виходять суто у ч/б. Наразі існує ціле розмаїття газет та журналів, що вирізняються за кольоровістю друку: починаючи від 2+1 та 4+1 (двосторонній друк у 2 та 4 кольори відповідно на лицьовій стороні і 1 колір на зворотній) та завершуючи 4+4, тобто двостороннім повнокольоровим друком. Для прикладу, серед українських видань до таких належить щоденна газета «День», «Сегодня», також «Газета по-українськи», тижневик «2000», «Аргументы и факты», журнал «Корреспондент», «Український тиждень» тощо. Саме в таких друкованих виданнях з’являється можливість обирати ч/б чи колір.

Ще один варіант для тих, хто не хоче бути обмежений у виборі – звернутися до інтернету. Саме його поява наприкінці XX – на початку XXI століття зробила вагомий внесок у різнобарвність фотографій, коли в електронних аналогах друкованих видань, в інтернет-виданнях стало можливим публікувати як чорно-білі, так і кольорові фото. І тут з появою вибору також постає вже згадуване питання: публікувати чорно-біле чи кольорове фото?

Коли є вибір ч/б чи колір

Аби детальніше розібратися, ми вирішили дізнатися, що з цього приводу думають люди, які не один рік знайомі із фотографією та розбираються в нюансах фотозйомки.

Дмитро Богачук – український арт-фотограф, викладач Київської школи фотографії.

«Будь-яке кадрування фотожурналіста в процесі зйомки – уже суб’єктивний погляд. Рішення показати реальність з точки зору чорно-білого знімка – вибір учасника, і якщо він хоче висловити щось в чорно-білому знімку, хіба можна йому заборонити?»

Серед переваг, які мають ч/б фото у порівнянні з кольоровими, він зазначив, що це завжди залежить від змісту:

«Як ми знаємо з історії фотографії, колір не завжди показує світ реалістично. У деяких випадках ч/б може показати якусь суть сцени. Хоча все це сумнівно. Якщо розглядати технічно. Чорно-біле зображення краще може виявити контраст, світло і форму».

З недоліків Дмитро Богачук акцентував на тому, що чорно-біла фотографія у журналістській практиці є часом занадто суб’єктивною. А кольоровий знімок може бути як гранично реалістичним, так і занадто емоційним залежно від колірного рішення.

Микола Тимченко – більд-редактор та фотокореспондент щоденної всеукраїнської газети «День».

На питання щодо доцільності використання ч/б фото у фотожурналістиці він відповів:

«У ч/б є така річ, що будь-яке фото, якщо перевести у чорно-біле, додати багато контрасту, то воно стає таким якимось, типу тут вже щось є. І не треба забувати, що ч/б – це більше гра тіней та світла. Перевага, мабуть, тільки в тому, що немає відволікання на різні кольори, фотограф акцентує увагу на об’єкт зйомки».

Недоліки ч/б фото, як вважає Микола Тимченко, такі ж як і переваги:

«Все залежить від майстерності фотографа, і від того, що він хоче показати, або не показати. Фестиваль фарб Холі, мабуть, недоречно знімати у чб».

Максим Баландюх – викладач львівської Школи фотографії імені Дієґо Марадони.

На думку Максима Баландюха, до використання чорно-білих фотографій частіше вдаються у документалістиці:

«У ній автор має більше творчого простору і менше рамок від мас-медіа. Новинні фотографії майже завжди зустрічаються у кольорі. Хоча бувають і чорно-білі, зокрема, про трагічні події. Для великої глядацької аудиторії чорно-біла фотографія часто має драматичний настрій».

Також він зауважив, що вибір кольорового чи чорно-білого фото залежить від освітлення і колористики:

«Скажімо, якщо складне світло і великі тональні перепади – часто зручніше використати ч/б. Часом у кадрі буває мікст кольорів, які складно поєднати. Тому кадр у ч/б буде просто коректніше виглядати. Але із художнього погляду чудова колористика у кадрі завжди є перевагою. Колір це також потужний засіб, яким можна глибше зачепити глядача. Звісно, якщо ним вміло оперувати».

Стас Козлюк – кореспондент, фоторепортер видання «Український тиждень».

Він вважає, що чорно-біле фото у фотожурналістиці доречно використовувати лише у двох випадках:

«1. У вас дуже погана камера, яка не дозволяє знімати в умовах поганого освітлення й кольорове зображення ну дуже шумне. Тоді треба переводити картинку у ч/б. 2. Якщо це виправдано задумом вашого проекту. Говорити про те, що лише ч/б передає «суть людини», що воно «чесніше», як на мене – позерство. Тому що можна зняти кольорову картинку, в якій працюватиме один-два основних кольори. І які розставлять усі потрібні акценти. Й покажуть і душу, і суть, і будуть чесні».

Макс Левін – документальний фотограф.

Щодо чесності наголосив також Макс Левін:

«У фотожурналістиці, напевно, чесно використовувати ч/б фото, коли ти зняв на чорно-білу плівку, як робить Саша Гляделов. Документалісти досі знімають на плівкову камеру і це чесно. Коли якісь документальні події, наприклад, якщо це є формат видання – так, і всі фотографії там є чорно-білими – окей».

Однак фотограф зауважив, що, наприклад, він на новинному сайті «Лівий берег» не використовує чорно-білі фото:

«Це додає просто драматизму, якого там (на фото – ред.) насправді немає. Як на мене, будь чесним: або я знімаю чорно-біле (можна на цифрову камеру, але одразу чорно-біле), або я використовую чорно-білі фотографії, коли йдеться про портрети, портрети друзів, про щось таке атмосферне, тобто те, що не пов’язано з новинами.

Чорно-білі фотографії і кольорові – це спосіб вираження. Насправді, і то, і то є добрим, дивлячись, що ти хочеш показати. Якщо показати фотографію зелене поле і там колір: зелене поле з травичкою красивою і на цьому полі три-чотири величезні ями (воронки від снарядів), от тут зелений колір дуже важливий. Але, напевно, і через чорно-білу фотографію це можна показати. Питання тільки в вираженні автора».

Як висновок можна сказати, що, обираючи між ч/б та кольором, у фотожурналістиці найбільш прийнятним є другий варіант. До використання чорно-білих фотографій у «кольорових» ЗМІ переважно вдаються або з метою додати драматизму, або задля того, щоб приховати огріхи (великі тональні перепади, погане освітлення й усе те, що створює на фото шум). Хоча загалом єдиного правила в таких засобах масової інформації не існує, адже вибір залежить від бачення автора. А ось якщо ж ви збираєтесь чи вже працюєте в однокольоровому друкованому виданні, то в цьому випадку вибір очевидний – його вже зробили за вас, оскільки фото у будь-якому випадку переведуть у ч/б.

Наталія Савінова

Оставьте комментарий