1 сезон

2 сезон

3 сезон

Вам дійсно варто тут побувати

Подорожуючи Миколаївською областю, можна знайти безліч дивовижних місць. Серед них є ті, що точно не залишать нікого байдужим.

Якщо пройти шлях вздовж берега річки Південний Буг, починаючи від Вознесенська аж до Южноукраїнська, то можна помітити, яка різноманітна у нас природа. І до чого ж багато ще незвіданого й невідомого таїться на наших землях. Там ви неодмінно побачите скелі й пороги, які ось вже мільйони років шліфує річка. Всі ці місця мають загальну назву − національний природний парк «Бузький гард».

Не останнє місце тут займає село Мигія. Це справжній центр активного відпочинку. Практично кожен день тут можна побачити любителів водного туризму, особливо рафтингу і водного слалому. Тут сформовані водні пороги швидкої річки, які ідеально підходять для любителів екстремальних видів спорту. Не раз тут проводилися змагання. Унікальним і особливим для цієї місцевості є радонове озеро, яке утворилося на місці кар’єру.

Одним з найбільш таємничих і сьогодні дуже популярним місцем є Гранітно-Степове Побужжя. Знаходиться цей регіонально-ландшафтний парк у двох годинах їзди від Миколаєва. Він розкинувся на берегах річки Південний Буг. Приїхавши туди, ви відчувєте всю силу і міць природи. Тут ви побачите гострі скельні масиви Актовського каньйону і гладкі пороги Арбузинського каньйону. Всі вони оточені великою кількістю різноманітної флори та фауни. Дуже багато видів тварин і рослин в цьому мальовничому куточку занесено в Червону і Зелену книги. Роздивляючись всю цю місцевість, диву даєшся, як в південній степовій зоні міг утворитися подібний ландшафт. Вік цього природного дива сягає мільярдів років.

У притоки Південного Бугу Арбузинки утворився свій, названий на її честь, каньйон. Це невисокі, виточені рікою за мільйони років валуни, розташовані недалеко один від одного. Але мандруючи скелями, не слід забувати про техніку безпеки, адже деяке каміння дуже уподобала місцева флора і вкрила їх мохом та травою.

Актовський каньйон − повна протилежність Арбузинському. Величезний, витягнутий угору, він міцно стоїть на землі. Здається, ніби це гранітне каміння виросло з самої товщі земних надр. У самому низу ущелини стрімко тече вода й омиває ці брили своїми водами, ніби угамовуючи кам’яних гігантів. Не дарма його називають «Долиною диявола». Так просто по цьому скельному масиву не спуститися, потрібне спеціальне обмундирування.

Але оглянути всю цю красу може кожен, адже у Гранітно-Степовому Побужжі є місце, з якого відкривається гарний краєвид на обидва каньйони.

Маленька річка Арбузинка вабить і кличе йти далі. Туди, де густо ростуть дерева, де можна влітку врятуватися від пекучого сонця миколаївських степів. Там знаходиться Трикратський ліс. Це заповідне урочище розкинулось на 247 га. Дякувати за це чудове місце відпочинку потрібно графу Скаржинському, який багато часу і зусиль витратив на створення такого лісового масиву в степу. Новачкам в цьому місці потрібно бути уважними й обережними, тому що заплутані стежки лісу і велика кількість містків складають так званий «Лабіринт», в якому можна легко заблукати.

Гордістю парку є старовинні дуби, які ростуть тут вже більше століття. Щоб обійняти такого «дідка» навколо стовбура треба як мінімум 3 пари рук. Поруч з ними чути шелест березового гаю.

Тішить заповідник і своєю фауною. Трикратський ліс це житло для сірих чапель, козуль, фазанів, гусей, качок, ланей та багатьох інших тварин. Навряд чи Скаржинський міг подумати, що колись його парк стане таким популярним місцем відпочинку. Зате зараз Трикратський ліс «купається» в захоплених відгуках відвідувачів. Головне завжди пам’ятати про місцевих жителів заповідника − рослин і тварин, та поважати творіння природи.

Анна Раковська