1 сезон

2 сезон

3 сезон

Гроші-невидимки , або чому ферми стали трендом

Епіграф року:

«У нас курі гроші не клюють, бо бояться зламать клюв об ті жалкі копійки».

Баба Катя з Возсіятського

 

Коли одного разу мені зателефонувала колишня сусідка баба Катя, їй був потрібен не дегустатор новоспечених пирогів, не ретранслятор міських чуток і навіть не пара вільних вух. Переслідувану майже маніакальною ідеєю розведення на своїй фермі якої тільки можливо живності, її приголомшило повідомлення на радіо про новий різновид ферм і їх «мешканців».

Загорівшись ідеєю обзавестись і собі таким добром, баба Катя набрала на телефонному диску номер того, хто підходив для вивчення цього нелегкого питання за всіма параметрами. Нарешті і їй пригодилися мої дедукція, індукція і вміння користуватися інтернетом.

 Окей, Гугл. Кри-пто-фер-ма-а-а-а

Те, що всесвітня мережа видала на цей запит, не могло не здивувати мене (а бабу Катю тим більш): замість звичних сільських сарайчиків і галявинок – невеликі кімнати чи аби-як обштукатурені амбари, замість стійл і загончиків – купа проводів, залізяк і ще якихось штуковин, схожих на касети. Що ж за нелюди розводять тут живність? Але, чи живність…

Телефонувати до зоозахисників було поспішним кроком, бо ж на мій галас про вопіющу жорстокість криптоферм вони лиш словесно покрутили пальцем у скроні і поклали слухавку. Після цієї невеликої невдачі я вирішила змінити тактику і піти в інший бік. Ні, не додому на перекус, а до з’ясування значення приставки «крипта».

Як виявилося, «крипта» – це лише верхівка айсбергу під назвою «криптовалюта». Так-так, виявляється ті казки про дерева, на яких ростуть гроші, майже правда, за винятком декількох нюансів, про які ми дізнаємось трохи пізніше.

То що ж таке криптовалюта і чим вона відрізняється від звичних нам гривень, долярів і різноманітних копійок-монет? По-перше, ось.

Здогадуєтеся, що це? Так, просто якась ліва картиночка з інтернету, яка до реальної криптовалюти не має майже ніякого стосунку, бо ж крипта – різновид цифрових грошей, які не можна ні покласти в кишеню, ні спробувати на зуб. Отже, криптовалюта існує лише в електронному вигляді (сама в шоці).

Та й в її основі лежить не типографія, а криптографія, тобто, шифрування даних. Для чого так заморочуватись з шифрами, якщо інші гроші діють і без них? Ну, як всім відомо, гроші не беруться з неба, і якби все було так просто, то вже кожен другий бігав з біткоїнами (найпопулярнішою криптовалютою) і та електронна фігн валюта вже нікому не була б потрібна, і коштувала не $4000 за штуку, а штуку долярів за 4 тисячі біткоїнів.

Також шифрування, видача ключів (якщо зручніше, паролів) і повна анонімність вберігають від електронного грабежу. Звісно, вас можуть зв’язати, допитувати, погрожувати поставити на повтор «Пінакалада – дєло случая», щоб випитати всі явки і паролі, але погодьтеся, що це справа не така поширена, як кишенькові злодії в маршрутках (обмацають, а потім ще й без грошей залишать!).

Майн майнінг зер гуд!

На такому сюжетному повороті ми й під’їхали до наступної зупинки: саме «майнінгу», тобто таїнству народження криптовалют.

Звісно, було б геніяльно заселити до твердого диска криптовалюту-дівчинку і криптовалюту-хлопчика, які б згодом плодилися собі на втіху і господарю на прибуток. Але ж потім довелося б розлучати батьків і дітей, що не по-людськи. Тож правильно ті розумники, що вигадали криптовалюту, звалили все на техніку і програмне забезпечення.

Замість описуваного вище дійства народження криптовалют відбувається приблизно таке: спеціяльні програми ворушать електронними мізками і вирішують купу криптографічних задач різної складності (олімпіада з інформатики в 11 класі і поруч не стояла). Формується цілий блок даних, і лише закривши його підібраним цифровим підписом, видобувач криптовалюти отримує грошову винагороду.

Усе це шифрування і гра з кодами – дуже марудна справа, тому й не дивно, що майнінг потребує дорогого програмного забезпечення і потужної техніки. (Той момент, коли власний ноутбук не тягне Фотошоп -.- ). А з бажанням отримати побільше криптовалюти з’являються цілі ферми з десятками стелажів апаратури.

Далі  електронна валюта, якою ви за щось розплачуєтесь чи продаєте за паперову валюту, прямує путями неісповєдімими, тобто ланцюжками, блоками системи, від одного вузла до іншого, якими керують самі ж користувачі (від цього й оте розумне слово «блокчейн»). Що цікаво, з окремого блоку втрутитись неможливо, тож шанси стибрити кругленьку суму, що прямує своєю дорогою, відсутні, на відміну від ситуації зі звичними нам грошима, особливо бюджетними, що кочують від одного управління до іншого.

 КурCoin не за горами?

Бабу Катю описані мною труднощі не відлякали, бо ж вона ще й не з таким гім ділом возилася. Навпаки, вовтузня домашнього господарства, в особливості курей, надихнула її на створення власної криптовалюти – КурCoin.

А чому б і ні? Pandacoin є,  TrumpCoin є, навіть інтернет-мем Doge перетворили в криптовалюту. Є своя крипта для любителів стриптизу, для прихильників канабісу… А баба Катя вже бачить, як КурCoin’он розплачуються за добриво, сінце і молоко.

Я ж відтягувала до останнього найбільш неприємний аспект всієї цієї історії, бо ж не хотіла гасити по-молодецьки бравий запал баби Каті.

Ніяка з криптовалют не випускається банками, не прив’язана до економіки будь-якої країни, не обмежена ні засновниками, ні законодавством, ні фінансовою системою. Всім керує сама криптовалютна система.

Лише декілька країн офіційно визнали ці електронні валюти (Японія), а деякі – взагалі заборонили торгівлю криптовалютою (Південна Корея). Щодо України, то її уряд наче і не забороняв, але й не визнавав крипту, хоча вже зафіксовані випадки продажі квартири і кави в кафе за біткоїни (оригінальний спосіб не платити податки).

Ті, хто майнить і скуповує крипту, не має жодних гарантій, бо ж закони електронних джунглів диктує стадо, тобто ринкова ситуація, співвідношення пропозиції і попиту. Тож криптовалюта може як вирости на 10 відсотків за день, так і впасти.

Прихильники електронної валюти стверджують, що за нею майбутнє, противники – що далеке майбутнє.

Вислухавши все до кінця, баба Катя вирішила поки що не лізти до тенет інтернету. І справді, легше «майнити» кур: якщо і не заробиш грошей, то хоч не лишишся голодним.

Оставьте комментарий