Інклюзія простими словами

Отже, почнемо з класичного визначення:
     Інклюзія – це процес реального включення в активне життя соціуму людей, які мають труднощі з фізичним розвитком, в тому числі з інвалідністю або ментальними особливостями.

Що це означає?  Припустимо, ви хочете піти в театр, для цього просто вибираєте вподобану постановку і купуєте квиток.  Ви можете включитися в цей процес просто і легко, не замислюючись, як до вашого появи поставляться інші глядачі вистави;  дорогу до театру плануєте кількістю пересадок на громадському транспорті або переглядом найкоротшого шляху на екрані навігатору.

А тепер уявіть, як доводиться планувати похід в театр людям з інвалідністю: проблеми можуть виникнути вже на етапі виходу з квартири.  Чи вийде знайти відповідний транспорт, наскільки просто буде увійти в будівлю театру, як інші глядачі сприймуть їх появу?

Інклюзивність – це коли будь-яка людина може без проблем сходити в театр.

Довгий час у всьому світі люди з особливостями інтелектуального розвитку ігнорувалися суспільством.  Вони були виключені з активного життя і знаходилися в постійній ізоляції.  Вже час натиснути кнопку «включити»: допомогти їм повернутися в суспільство, щоб вони могли повноцінно спілкуватися, навчатися, подорожувати, розвиватися, перемагати.

Як це зробити?  Так, безумовно важливі заходи на державному рівні.  Але без нашої з Вами участі закони марні.  

Що найважливіше в інклюзивності?  Цей процес в рівній мірі необхідний для всіх членів суспільства. У школах та на інклюзивних змаганнях спортсмени з ментальною інвалідністю та без проводять час разом.  Близьке спілкування без забобонів і перешкод впливає на атмосферу.  У таких колективах набагато нижчий рівень буллінгу, образ та інших конфліктів на грунті нетерпимості.  Погодьтеся, це найголовніший принцип інклюзії: «Ми раді всім!».

Інклюзія в освіті
     Інклюзивна освіта дає рівні права всім дітям: незалежно від стану їх здоров’я, статі, віку, національності.  Це система, де всі учні ходять до школи поруч з будинком.  Немає спеціальних класів або груп.  Різні, несхожі один на одного діти, з особливостями розвитку і без, вчаться в одному класі разом з однолітками.

Інклюзивний підхід – це не тільки про те, як зробити зручним в’їзд в будівлю і переміщення між поверхами, він про весь спектр винятків.  Точка зору кожного педагога, який навчає, способи організації занять повинні стати інклюзивними.  Зрозуміло, що це тривалий процес, до якого потрібно йти поступово, крок за кроком.

Я вірю, що створити насправді доступне середовище для всіх жителів планети незалежно від наявності інвалідності, можливо тільки об’єднавшись на міжнародному рівні.

Автор: Вікторія Ткаченко