1 сезон

2 сезон

3 сезон

У журналістиці фото – доповнення до тексту чи основний засіб вираження?

Вони дивляться на вас з обкладинок друкованих видань, вітають з головних сторінок онлайнових мас-медіа. А ви й не можете пройти повз, оскільки вони – це фотографії. Якісні, привабливі, яскраві, приголомшливі. Хочете чи ні, але вони навчилися привертати вашу увагу до себе. Що ж, привертати увагу до матеріалу загалом – це добре, але ось у чому питання: чи є фотографії самостійними одиницями, а не лише доповненням до тексту?

У цьому розібратися нам погодилися допомогти відомі українські фотографи та фотожурналісти.

Павло Багмут – штатний фотокореспондент українського державного агентства Укрінформ, щодо фотографії, як доповнення до матеріалу висловився наступним чином:

«Таке ставлення до фотографії теж може бути, але тільки тоді, коли йде мова про невеличкі інформаційні матеріали. І щоб привернути до них увагу, використовують фотографії з фотобанків. Типовий приклад – інформація про курс валют, погоду або кримінальні справи, коли немає ілюстрацій від правоохоронних органів, чи вони є, але не цікаві, то вдаються до того, що публікують стокове фото ножа у кетчупі, якщо йдеться про вбивство. Усе залежить від смаку більд-редактора. Авторські фото зроблені у тандемі «журналіст+фотограф» – це найкраще, що може бути. Оскільки кожен знає свою справу й може діяти одночасно. Головне, щоб була співпраця та взаєморозуміння у такому творчому «екіпажі».

Більд-редактор та фотокореспондент щоденної всеукраїнської газети «День» Микола Тимченко говорить, що у журналістиці фото не може бути лише доповненням до матеріалу:

«Фото – це образ. Він залежить від майстерності фотографа. Звісно, що і фото, і текст мають доповнювати одне одного, але не фото – це доповнення до тексту. Взагалі фотограф скаже, що все навпаки, текст – це лише невелике доповнення до його фото».

Хоча й український фотограф Володимир Шуваєв також вважає, що фотографія виконує рівноправну роль поряд та разом із текстом:

«Текст і фото – це дві різні мови. Фотографія є ілюстрацією до написаного, а текст є органічним описовим доповненням до фотографії».

На думку Макса Левіна – документального фотографа, який співпрацює з новинним сайтом «Лівий берег»:

«Фотографія і текст разом – це є твір. Тому, напевно, хороший матеріал має бути збалансований. Там можуть бути фотографії, які доповнюють текст, і текст, який пояснює чи дозволяє глибше зануритися в фотографію».

Так само зазначає і Стас Козлюк – кореспондент, фоторепортер видання «Український тиждень»:

 «Фото може доповнювати текст і бути лише ілюстрацією. А може бути навпаки: текст буде ілюструвати фото. Все залежить від ідеї журналістського матеріалу. Можна зробити величезну фотоісторію з мінімальною кількістю тексту. Можна зробити «стіну» тексту з трьома-чотирма фото. Можна зробити щось середнє. Все залежить від фантазії автора. Хоча звісно, найчастіше фото використовують для ілюстрації новин. Але говорити, що фотографія існує виключно для доповнення матеріалу – щонайменше не надто розумно».

Тож, можна дійти висновку, що текстовий елемент наразі не є єдиним ключовим. І як написав Гол Джим у книзі «Онлайнова журналістика», «якщо він узагалі колись був таким після винайдення дагеротипу в серединні XIX сторіччя». Тому, виходячи з цього, текст перестав бути головним вже близько двох останніх століть.

На календарі 2020 рік. І сьогодні можна впевнено стверджувати, що фотографії відіграють не меншу роль при створенні повноцінного матеріалу, аніж текст. Оскільки, куди не гляньте, новини, статті містять у собі й текстову, і фото складову. І хоча віднайти медіа, що публікують матеріали зовсім без фото, також можливо, проте це (особливо у межах українських ЗМІ) здебільшого виняток, аніж правило.

Фото: pixabay.com

Н. Савінова

Оставьте комментарий