1 сезон

2 сезон

3 сезон

Треба бути готовим до всього: інтерв’ю з журналісткою Юлією Лук`яненко

Бути журналістом не так легко, як може здатися спочатку. Щоб дізнатися більше про будні та вихідні четвертої влади, ми вирішили поспілкуватися з журналісткою інтернет-видання «Мой город» Юлією Лук`яненко.

  • Юлю, розкажи скільки років ти вже в професії та де працювала до цього?
  • Я працюю журналістом уже більше п’яти років. Раніше працювала два роки головою прес-центра в Миколаївському національному аграрному університеті. Там я займалася сайтом, газетою, радіо і телебаченням. Потім близько року працювала фрілансером та копірайтером, писала на різні теми. А з 2014 року почала працювати журналістом на сайті «Мой город».
  • Розкажи про своє видання, про що ви пишете? Скільки людей у вас у штаті?
  • Наше видання суспільно-політичне, ми пишемо про політику та важливі події, що сталися в Миколаєві та області. Часто пишемо і про важливі всеукраїнські та світові новини з посиланням на першоджерела. Велику частину інформації для стрічки новин ми беремо з прес-служб. Іншу частину новин ми пишемо власноруч: ходимо на заходи та пишемо про те, що там відбувалося; моніторимо систему Prozorro та пишем про те, на що збираються витратити бюджетні кошти чиновники; дивимося декларації політиків та чиновників; беремо коментарі. Всім цим заповнюється стрічка новин. Окрім неї на сайті є така рубрика, як блоги. Сюди кожен журналіст редакції повинен писати два блоги на місяць. Також деякі з наших журналістів знімають відеоконтент, в них є свої передачі. Взагалі, у нас працює 4 журналіста, два оператора-монтажери і головний редактор.
  • Як воно працювати у інтернет-виданні? Чим ви займаєтесь? Які обов’язки маєте? Який у вас робочий день?
  • В наші обов’язки входить: вести стрічку новин, ходити на заходи, працювати над власним контентом. Ми працюємо з 9.00 до 18.00. Проте, інколи наш графік можна назвати ненормованим. Досить часто буває таке, що заходи на які необхідно сходить починаються у 8.30 чи 19.00. Таке також буває і мені чи моїм колегам потрібно йти на ці заходи та писати про те, що там відбулося. Окрім цього ми чергуємо на вихідних раз на місяць. Тобто у нас в середньому не 8 вихідних на місяць, а 6. Але наше керівництво лояльне, якщо комусь із працівників треба піти з роботи раніше чи прийти пізніше, чи взяти відгул, то з цим немає проблем.
  • Я знаю, що журналісти, що працюють у інтернет-виданнях використовують, так звані бекі (нагадування про ту чи іншу подію з посиланням на матеріал, у якому про це згадувалося, — ред.) це складно робити, як з цим працювати?
  • Так, бекі дуже важлива складова будь-якої новини, не тільки з точки зору роботи журналіста, а й для читача. Більшість людей не пам’ятає, що два роки тому сказав Сєнкевич чи Савченко, це так для прикладу. Вони також не пам’ятають, що три роки тому була така сама ситуація з ремонтом дороги, це також для прикладу. Це ми кожен день працює з новинами, ми спілкуємося про це. У людей є своя робота, дім і сім`я, вони про це все не думають. Тому, пишучи новину завжди треба писати так, ніби ніхто не знає, що було до цього, треба шукати ці статті, новини, посилання. А для цього необхідно згадати як називалися ці статті. Мені це дається не важко, адже я досить довго працюю у цій сфері і багато чого пам’ятаю. Звичайно, якщо людина тільки почала працювати, то без допомоги своїх колег їй не впоратись.
  • Які якості має бути у людини, яка хоче працювати журналістом?
  • Я вважаю, що вона повинна бути у першу чергу терплячою та адекватно ставитися до критики. Адже, коли тільки почнеш працювати, тебе будуть постійно виправляти, казати як правильно писати про той чи інший захід. Людина, яка не бажає вчитися, їй краще не йти у цю професію. Окрім цього, треба розуміти, що рано чи пізно почнуться вечірні заходи та ранкові. Іноді треба бути відмовитися від своїх планів заради роботи, переносити їх. Треба бути до цього готовим. В журналістиці немає такого поняття, як я не хочу. Неважливо, подобається тобі чиновник чи ні, подобається тобі захід чи ні. Треба туди йти.

Валерія Гуржий