1 сезон

2 сезон

3 сезон

Кіно, що «зсуває реальність»

Маю знахідку. Після цього ви можете зненавидіти кіно назавжди. І точно зрозумієте, що ніколи його насправді не дивилися. Уявіть собі, можна насолоджуватися стрічкою і розвиватися одночасно.

Мова йде про кіноклуб «RealityShiftCinema», засновником та організатором якого є Олександра Філоненко. Її ім’я відоме тим, хто відвідував «Манхеттенський фестиваль короткометражних фільмів», «Громадський проектор» та інші «кіноманські» заходи у Миколаєві.

Чим «RealityShiftCinema» відрізняється від кінотеатру?

«RealityShift» – формат, який має свою концепцію «зсунутої реальності». Таке відчуття дарує фестивальне кіно, яке змушує замислитися і порушує внутрішній спокій (арт-хаус, кінокласика тощо). Це завжди специфічне та інтелектуальне кіно, яке пропонує вам поринути в альтернативну реальність. Вона може дивувати, засмучувати, лякати, але не відпустить вас байдужими.

У клубі працюють куратори-ентузіасти, їх об’єднує любов до якісного кінематографу та багатолітній глядацький досвід. Кожен представляє певні жанри та категорії, а перед початком показу розповідає цікавинки про фільм і режисера. Богдан Стороха познайомить з азійським кіно (Китай, Японія, Корея), дивними та зниклими жанрами (наприклад, джалло – різновид італійських фільмів жаху). Віктор Фурик здивує добірним аніме. Олександр Пронкевич покаже європейські маловідомі стрічки. Олександра Філоненко захопить вашу увагу казками та фентезі. А у березні вона готує спеціальну програму про яскравих, норовливих і навіть жорстоких жінок. Анонси кіносеансів можна знайти за посиланням: best casino in lake tahoe.

Для того, щоб стати частиною кіноклубу, достатньо просто приходити. Після перегляду сінефіли обговорюють фільм, діляться спостереженнями та враженнями. Можна знайти однодумців і друзів. Окрім цього, ви можете висувати свої пропозиції щодо програми, організатори радо вас вислухають. Показ відбувається щонеділі у йога-клубі «Садхана» на вулиці Московській, 40. Вхід вільний.

Власні враження

Завдяки «RealityShiftCinema» я подивилася чудову комедію «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Майкла Ніколса 1966 року. Чорний гумор та тонку іронію головні герої – Джордж і Марта – використовують для того, щоб не зізнаватися собі у тому, що їхнє сімейне життя не склалося і вони давно не кохають одне одного. Їдкі слова, психологічні ігри та алкогольні напої заповнюють їхню внутрішню порожнечу. Річард Бартон та Елізабет Тейлор надзвичайно реалістично сваряться на екрані, вони щиро ненавидять, глибоко страждають. Завдяки цьому у мене виникло відчуття, що я підглядаю за ними у вікно, хоча не маю цього робити, але не можу припинити. Давно так щиро не сміялася над невеселими речами. До слова, під час зйомок актори справді були одружені. Це остання чорно-біла стрічка, знята студією «Warner Bros.». Фільм має п’ять премій «Оскар».

« Мені потрібно напудрити носика.

– Звичайно. Марто, покажи їй, де ми тут тримаємо евфемізми».

Наостанок – трохи рефлексій про кіномистецтво

Кіноклуб – чудова можливість почати знайомство з різнобарвним світом справжнього кіно. Сильні сюжети розвивають уяву, а естетичний візуальний ряд відшліфовує сприйняття прекрасного довкола. Ідучи вулицею, я всюди бачу кадри, очі автоматично фіксують усі нюанси. Навіть потворне та непривабливе має свою естетику, так-так, і сміттєзвалище теж.

Раніше після перегляду в голові було порожньо, я дивилася не усвідомлено і неуважно. Фільм проходив повз мене і не приносив користі для розуму чи справжнього задоволення. Зараз я звертаю увагу на сюжет, гру акторів, розкриття персонажів, музику, декорації, ракурси, зйомку, монтаж, переходи від кадру до кадру, картинку загалом, візуальні ефекти, діалоги. Шукаю приховані сенси, проводжу аналогії, намагаюся зрозуміти символізм та побувати у голові режисера. Моя суб’єктивна оцінка фільму відійшла на другий план.

Кіно дарує змогу подорожувати між світами, переноситися в часі і просторі. Ви можете перевтілитися в іншу людину: жити її життям, відчувати її серцем, думати її думками. «RealityShiftCinema» може стати провідником, який «зсуне» вашу реальність вперше, а далі ви прокладете свій шлях, і він вас змінить. Принаймні за квитком на «50 відтінків сірого» рука точно вже ніколи не потягнеться.

Вероніка Пономаренко