Напередодні свята Великодня платформа «МрійДій» організувала й провела суботник на Варварівському пляжі. За різною інформацією до акції долучились 300-450 жителів Миколаєва. Цікавим є той факт, що прийшли на екотусовку абсолютно різні люди: сім’ї з дітьми, студенти, громадські діячі, підприємці, люди старшого віку тощо. Прибирання почалось об 11-й годині й тривало протягом двох годин. Учасникам роздали поліетиленові сміттєві пакети, гумові рукавиці й браслети з логотипом організаторів. Далі всіх було поділено на команди для того, щоб рівномірно охопити всю територію пляжу та уникнути хаосу. Сміття Миколаївці збирали на три різні категорії: скло, пластик, що переробляється та все інше сміття, також окремо в коробку збирались шприци та голки, знайдені на території пляжу. Скло та пластик відправились на переробку завдяки ініціативі «Агенції розвитку Миколаєва» на чолі з Анною Ганжул.

У той час, коли дорослі прибирали, дітлахам була запропонована ігрова зона з музикою, аніматорами, аквагримом та повітряними кульками. Ось тут і починається найцікавіше. Усі більше-менш екологічно обізнані люди розуміють, у чому полягає загроза кольорових кульок. По-перше, їх неможливо переробити. По-друге, латекс, з якого зроблені ці вироби, здатен розкластися в природі приблизно чотири роки. Хтось скаже, що не так вже й багато. Але, перш ніж це станеться, кульки швидше стануть їжею для морських жителів або птахів. А якщо повітряний шар попадає на сміттєзвалище без доступу до кисню або ґрунту, то цей термін збільшується в рази. Детальнішу інформацію та вражаючі фото можна побачити на сайті всесвітньої організації «Balloons blow» https://balloonsblow.org.

Після завершення прибирання учасників було запрошено до розважального майданчику, де усіх охочих пригощали водою, соками, піцою, пловом та іншою їжею від спонсорів та партнерів заходу. Звичайно, що все це подавалось у пластиковому посуді та «паперових» стаканчиках разом з вологими серветками. Склалось враження, що це для організаторів було цілком нормальною справою, якій вони навіть не приділили уваги. Або їх ціль полягала в тому, щоб закликати якомога більше Миколаївців будь-якими методами, що власне їм і вдалося.

Голова організації «МрійДій» Максим Бревда так прокоментував цю ситуацію: «Наступного разу можливо плануємо провести все у форматі не пластикового посуду. Якщо є фахівці, які готові допомогти й підказати з радістю послухаємо та ухвалимо рішення з цього питання. Тільки це все одно глобальних проблем не вирішить, на жаль. Потрібні великі проекти для цих процесів, а не разовий суботник, де випили по склянці соку. Треба глобально доносити це до молоді через рекламу, акції й проекти».

Для того, щоб суботник зробити дійсно екологічним, потрібно лише слідувати деяким правилам:

  1. Знайти організацію, що погодиться вивезти та переробити всю зібрану вторсировину.
  2. Заздалегідь попередити учасників, що деякі види відходів будуть збиратися окремо.
  3. Перед суботником провести детальний інструктаж із сортування. Деяким людям важко зрозуміти, що пластик буває різний і деякі його види не підлягають переробці.
  4. Після заходу перевірити вміст мішків з втор сировиною та у разі потреби досортувати сміття.
  5. Запропонувати людям помити руки водою з милом, щоб уникнути використання одноразових вологих серветок.
  6. На пікніку обійтись без пластикового посуду або знайти екологічні альтернативи, наприклад, посуд з пресованих висівок.
  7. Попросити людей прийти з власними пляшками та стаканами, розливати напої в них.
  8. Провести екологічну лекцію, щоб закріпити результат суботника. Пояснити людям, що важливо не лише прибирати за собою сміття та сортувати, а й відмовлятись від того, що можливо й не довести до перших двох етапів.

Цікаво, як виглядає Варварівський пляж після святкування Великодня, травневих свят та двох тижнів після суботника? Дивіться:

«МрійДій» – це не спеціалізована екологічна організація, яка позиціонує себе, як платформу для розвитку Миколаєва. Якщо мета цієї екотусовки полягала у привернені уваги до проблеми засмічення власного міста його ж мешканцями, то, можливо, її було досягнуто. Але чи виправдовують такі методи цілі? Та запитання щодо частини «еко» у назві заходу все таки залишаються відкритими.

Анна Маковійчук