Музика може не тільки звернути нашу увагу на проблеми, але й розкрити красу природи, яка нас оточує. Бузький гард одне з найулюбленіших місць для відпочинку фронтмена миколаївського музикального гурту «Папарадіо» Євгена Третьякова. В інтерв’ю він розповів, як вони з гуртом впродовж цілого літа знімали кліп для своєї пісні на території острова. Головна мета їх музичного твору − достукатись до громадськості та залучити якомога більше людей до проблеми затоплення цих величних територій.

Що надихнуло вас зняти кліп на території Бузького гарду?

Це місце відоме мені ще з 11 років. На острові Бузький гард ми з друзями зазвичай проводимо дуже багато часу. Кожного літа ми обов’язково поселяємось там пожити хоча б на місяць, тому що це місце дійсно стало для нас рідним. Тож, коли ми почули про те що затоплення планують повторити вдруге, і острів піде під воду, думки скерувались тільки в одному напрямку. Нам захотілось примусити ще раз всіх задуматись над тим, яка краса нас оточує, і наголосити на необхідності її збереження. Тоді ми й вирішили що кліп до нашої пісні ми будемо знімати саме на території острова Бузький гард.

Скільки часу у вас пішло на знімання кліпу?

Цей острів ми відкрили для себе заново ще чотири роки тому. Тоді в мою голову й прийшла думка написати про нього пісню. Після того як я її все ж таки написав, ми з друзями вирішили зняти кліп, на підготовку й знімання якого пішло декілька місяців. Ми довго та ретельно обирали гарні локації для нашого кліпу, адже наша ціль − показати усю красу природи заповідника. В цьому нам допомогла й пора року. Літо по особливому розкриває усю красу Бузького гарду.

Що вам відомо про можливе друге затоплення природного парку?

У мене є дуже багато друзів та знайомих, які працюють в Південноукраїнській АЕС. Вони спостерігають за розвитком цієї ситуації щодня, і своїми думками стосовно цього часто діляться зі мною. За офіційною версією нам відомо, що підняття рівня води необхідно для того щоб забезпечити водними ресурсами людей, які живуть вище річки, адже у них з цим проблеми.  Але я думаю що це не правда, тому що мені відома й неофіційна версія, за якою стає зрозуміло що затоплення планують зробити для того, щоб чинності набрав проект за яким можна буде запустити ще один атомний реактор. Цей реактор вже майже доробили, і для того щоб його охолоджувати потрібно підняти рівень води.

Перебуваючи такий довгий час безпосередньо на території заповідника, чи можете ви з впевненістю сказати, що ця територія дійсно знаходиться під охороною?

Якщо чесно, то якісь конкретні охоронні органи я не бачив. Але ось рибне господарство дійсно ставиться до своїх обов’язків відповідальною. Вони мають свій квадрокоптер, який час від часу запускають для виявлення браконьєрів. Ретельно контролюють вилов риби, адже є період року і місця, де ловити рибу не можна.

Чи дбайливо ставляться до заповідної зони люди що живуть поблизу заповідника?

Однозначно так, місцеві жителі дуже турботливо ставляться до усіх об’єктів заповідника. Мешканці околиць завжди підтримують чистоту. Інколи навіть самостійно знімають сітки, які браконьєри розставляють у воді. Місцеві рибалки часто приїжджають на острів Бузький гард, щоб проконтролювати чи не завдають шкоди цьому місцю відпочивальники.

Які місця ви радили б відвідати охочим дізнатися про всю красу Бузького гарду?

Взагалі, усім раджу йти в похід. Ми з друзями завжди починали з Вознесенська, та йшли вздовж річки Південний Буг до Южноукраїнська. Походи тривали 3-4 дні, це завжди було цікаво, і пізнавально. А якщо є ще й можливість для водного походу, то обов’язкову нею скористайтесь, він точно не залишить вас байдужими. Усі місця парку чарівні по своєму, людина яка живе в Україні обов’язково повинна відвідати їх, тому що вони дійсно неповторні. Та й у світі такої краси небагато.

 Вашу поставлену мету досягнуто?

Думаю так, ми спробували достукатись до громадськості, сподіваємось нас почули. Ми прагнули показати те що в Україні є такі гарні місця, ми це й зробили. І не обов’язково треба їхати за кордон в пошуках краси, вона є тут, біля нас і її треба оберігати.

Підбиваючи підсумки, цілком зрозумілим стає те, що головне наше завдання — збереження природи, та примноження її багатств. Особливої уваги потребують природні пам’ятки, які несуть важливу історичну цінність. Треба гармонійно жити в навколишньому світі і думати не тільки про свій комфорт, а й про життя нащадків.  Важливо своєчасно надавати проблемі якомога більше уваги та значення, і якщо у нас є можливість зберегти природні блага, то ми просто зобов’язані це робити. Наша планета − наш дім, і нам потрібно його зберегти. Тож думайте екологічно і живіть краще.

Анна Раковська